20 Nov 2013

Українські банки розпочали небезпечну гру

0 Comment
Українські банки розпочали небезпечну гру

Українські банки розпочали небезпечну гру

В Україні значно збільшились короткострокові зобов’язання банків – у 5,5 разів з початку 2006 року. На 1 жовтня вони досягли максимального значення – 710 млрд грн, йдеться у звітності Національного банку України.

За даними регулятора, це 68% пасивів фінустанов. До короткострокових зобов’язань відносяться депозити, міжбанківські кредити, а також випущені банками облігації – всі терміном до року. Фактично українські банки ведуть небезпечну гру, ризикуючи зіткнутися зі згубною нестачею ліквідності.

Ринкові переваги

Те, що банки в основному оперують короткостроковими ресурсами, пов’язано в першу чергу з перевагами самих вкладників, адже «більшість клієнтів розміщують депозити на три-шість місяців, нехай і під менші відсотки», підкреслили в прес -службі Незалежної асоціації банків України (НАБУ). До того ж на банківських рахунках розміщено кошти підприємств та населення до запитання, які також є короткостроковим ресурсом для фінструктур.

Ще одна причина зростання короткострокових зобов’язань – в особливостях фінансування банків материнськими структурами, які, як правило, відкривають кредитні лінії строком до року, розповідає начальник сектору ринкових досліджень Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Віктор Шулик. У посткризовий період картина в банківській системі з джерелами фондування змінилася, зазначила заступник фінансового директора Платинум Банку Оксана Іщенко. «Зараз українським корпораціям і фінансовим структурам кредитні лінії практично не відкривають, а низькі суверенні рейтинги призводять до істотного подорожчання таких ресурсів», – каже банкір.

Розрахуватися швидко

Збільшують короткі зобов’язання банків і нові облігаційні випуски. Цього року фінустанови розміщували в основному бонди з річною офертою. Це означає, що покупці облігацій можуть зажадати у банку повернути їм гроші через рік, хоча терміни обігу паперів – два-три роки. Без оферти інвестори відмовляються купувати боргові папери. Приміром, з річною офертою в 2013 розмістили облігації Авант-Банк, банк «Фінансова ініціатива», банк «Русский Стандарт», Укрсоцбанк, ТАСкомбанк, Дельта Банк, Платинум Банк, Альфа-Банк та ін. Ще більш коротку, щоквартальну оферту за своїми облігаціями встановив Ідея Банк. «Ми виходили з досвіду попередньої емісії, яка була успішно розміщена з такою ж офертою. Короткий період більш привабливий для клієнта», – пояснив голова правління Ідея Банку Андрій Рязанцев. Чи зручно фінустанові залучати короткостроковий ресурс – залежить виключно від структури її пасивів: який відсоток в них займають короткі, а який довгі гроші, зазначив співрозмовник.

Накрити ліквідністю

Оцінюючи вплив зростання короткострокових зобов’язань банку, необхідно розглядати його в сукупності з іншим показником – рівнем покриття короткострокових зобов’язань високоліквідними активами, пояснюють у прес-службі НАБУ. «При цьому показник покриття короткострокових зобов’язань ліквідними активами покращився: з 2005 року виріс з 40,17 % до 88,27%», – повідомили в асоціації. Результат співвідношення ліквідних активів і короткострокових зобов’язань, за словами директора департаменту організації, стратегії і PR Кредобанку Романа Лепака, дає уявлення про те, якою мірою банки можуть впоратися з активним зняттям клієнтами своїх коштів з рахунків в короткі терміни, не стикаючись з проблемами ліквідності.

Зростання цього показника, на думку Шулика, говорить про те, що банки не особливо поспішають інвестувати в довгострокові активи – кредити більше року, облігації без оферт тощо. Фінустанови воліють тримати значний обсяг коштів у високоліквідних і швидко конвертованих активах.

Почасти це виправдана стратегія, що дозволяє зменшити залежність від ринку. Почасти – як ішлося вище, небезпечна гра.

По материалам: UJ Економіст

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru